Ця книга написана на основі спогадів наших братів і сестер рокитенців. 
Період часу, який охоплює дана книга розпочався в 1931 році і продовжується до сьогоднішніх днів. Книга розкриває суть церкви в очах Божих, та її значення і ще раз доводить всім нам, що тільки "Церква - це стовп і підвалина істини". Тут описані долі багатьох сотень членів церкви смт. Рокитно і навколишніх сіл. 
"…Поліські дороги важкі. Заболочені простори міцно тримають цілі села в своїх мокрих обіймах. Нерідко обійстя поліщука з′єднує зі світом встелена жердинами напівплавуча, або просто грунтова доріжка. Як тонка нитка, що пролягла у саме серце холодної твані. Але серед поліських боліт, пісків та лісів є ще одна дорога. Дорога в небо. Її проклали на початку минулого століття прості проповідники Євангелії, які не раз і не два в спеку та непогоду проходили болотистими дорогами рідного краю. Волинське та Білоруське Полісся є одним із вогнищ українського духовного пробудження 20-их років минулого століття. Ще й тепер тут найбільше євангельських церков нашої держави".